Українська Школа Тайдвотер

Бережи свою мову і культуру

Українське Різдво: Традиції та Особливості

Rizdvo u Lvovi

Короткий огляд:

Різдво в Україні – час, коли традиції оживають, а спільнота об'єднується. Цей період наповнений старовинними обрядами, святковими стравами та душевними колядками, які зводять разом родини та сусідів для спільного святкування. Запрошуємо вас відчути справжній дух святкових днів прямо в серці України.

Різдво має особливе значення в українській культурі, i символізує сезон радості та спільного духу. У багатьох країнах світу це свято соціюється з покупками та подарунками. В Україні це час справжніх святкувань. Ретельні підготовки починаються задовго до свята, наповнюючи домівки ароматами традиційних страв та звуками старовинних колядок. Прохолодне повітря, вкриті інеєм ранки та тихі вулиці, що покриті ніжним снігом, ідеально доповнюють атмосферу свята, надаючи йому роздумливого, майже чарівного настрою. Сім'ї, сусіди та громади збираються разом, відроджуючи звичаї, що сягають корінням до простіших, щиріших часів, коли маленькі радості були на вагу золота.

Хоча дехто може уявляти українську зиму як сувору та похмуру, візит туди відкриває гостинну та привабливу атмосферу. Холодна погода чудово контрастує з теплом, яке випромінюють традиції, освітлюючи зимові місяці святкуваннями. Незважаючи на деякі релігійні відмінності між католиками, православними, протестантами, євреями та мусульманами, цей сезон підкреслює спільне відчуття єдності, коли люди об'єднуються для святкування. Українське Різдво поєднує традиції з виявами віри, створюючи атмосферу громадської радості та духовного затишку для всіх, хто приєднується. Святкування відображають спадщину країни та її прихильність до єдності та радості протягом усього святкового сезону.

Приготування до Святкування Різдва

Піст перед Різдвом, що триває 40 днів, починається 15 листопада та закінчується 25 грудня, є звичною традицією в Україні. Останній день посту припадає на день пам’яті апостола Пилипа, тому пост і називається «Пилипівка». Піст — це час, присвячений духовному та фізичному відновленню, під час якого утримуються від певних насолод та зосереджуються на самопереосмисленні та покаянні.

Фото: Євгенія Височина на Unsplash

Вечір перед Різдвом, за українськими народними традиціями, було звичаєм прибирати в домі, оновлювати побутові господарські інструменти та збирати всі необхідні запаси на зиму: дрова, полотно, пшеницю, мед та інше. На Різдво ікони прикрашали новими або свіжовипраними рушниками.

Свята Вечеря


Різдво в Україні пережило зміну дат святкування, багато хто тепер відзначає його 25 грудня, визнавши цей день офіційним державним святом з 2023 року. Раніше більшість святкувала 7 січня, дотримуючись Юліанського календаря. Однак, починаючи з 1 вересня 2023 року, Православна Церква України та Українська Греко-Католицька Церква перейшли на виправлений Юліанський календар, що більше узгоджує церковні свята, включно з Різдвом, з датами Григоріанського календаря. Ця зміна відображає значну культурну адаптацію, що впливає на планування традиційних та релігійних свят. У дні, що передують Різдву, українські домівки гудуть наче вулики. Сім'я збираються разом, щоб підготуватися до свята. Я пригадую як мені особливо подобалося розтирати мак макогоном в макітрі для куті, головної страви Різдвяного столу.

Перша зірка на вечірньому небі позначає початок вечері, і сім'я збираються за столом. На столі має бути 12 пісних страв, що символізують 12 апостолів.

Словник - ґлоссарі - glossary

  1. Зима – вінтер – winter
  2. Сніг – сноу – snow
  3. Мороз – moroz – frost
  4. Різдво – Крісмес – Christmas
  5. Свято – холідей – holiday
  6. Віра – фейθ – faith
  7. Дух – спіріт – spirit
  8. Христос Народився! – Крайст із борн! – Christ is born!!
  9. Славімо Його! – Лет ас прейз хім! - Let us praise Him!
  10. Молитва – преєр – prayer
  11. Святвечір – Крісмес Ів– Christmas Eve
  12. Ялинка – крісмес трі – christmas tree

Кожна страва несе свій унікальний зміст, характерний для багатої української спадщини. До складу зазвичай входять:

  • Кутя: Зірка столу, ця солодка пшенична каша, змішана з медом та маком, символізує єдність та добробут.
  • Узвар: Традиційний напій з сушених фруктів, який втамовує спрагу і додає солодкості.
  • Борщ: Визнаний ЮНЕСКО як предмет Українскої культурної спадщини, зазвичай готується без м'яса, подається з грибами (вушками), для дотримання посту.
  • Вареники: Начинені картоплею, капустою або грибами, символізують достаток і затишок.
  • Пампушки: доповнюють кожну страву на столі. Їх натирають часником що добре пасує до борщу, або ж солодкі з маком або джемом.
  • Голубці та маринований оселедець: Вони вражають розмаїттям смаку та текстури.
  • Страви з фасолі, грибна підливкаi смажена риба в кляріКожна страва готується з дотриманням традицій посту, але багата на смак.
  • Горох і гречкаПрості, скромні інгредієнти, що займають почесне місце.

Це багате меню не лише задовольняє смакові рецептори, але й вшановує духовний зміст Різдва, злучаючи стародавні традиції з християнськими віруваннями.

На Різдво завжди згадують членів сім'ї яких немає з нами, незалежно від того, чи вони далеко, чи померли. На святковому столі завжди ставлят тарілку і прибори для них, символічно долучаючи їх до святкування. Такий жест виявляє глибокі сімейні зв'язки та повагу до предків, що є характерними для українських святкових традицій.

Згадаємо також Дідух , сніп пшениці або ячменю, який ставлять на столі або в куті кімнати. Його прикрашають стрічками та ялинковими іграшками, Дідух представляє дух предків, які спостерігають та захищають сім'ю. Це нагадування про глибокий зв'язок з землею та мудрість, передану через покоління.

Фото: Margarita Marushevska на Unsplash

Під час вечері в двері починають дзвонити або стукати. Колядники, молодші та старші, одягнені в вишиванки або перебранці заходять до хати. Вони виголошують віршики, святкові вітання та побажання здоров'я і щастя на наступний рік. Господарі дають їм за це солодощі або гроші. Часом до господи заходить цілий вертеп, граючи виставу на рідзвяну тематику але частііше вертеп ходить по вулиці і збирає навколо себе глядачів, які теж частуют їх солодким або ж грошима.

Зранку 25го грудня українці вітают один одного «Христос народився!» і відповідають «Славімо Його!» . У цей день люди йдуть до церкви на різдвяну молитву і потім збираються в сімейному колі вдома або ж йдуть в гості до родини. На відміну від Святвечір, гості на Різдво вже не обмежені постом. Святковий стіл, прикрашений свічками та прикрашеними різдвяними гілками. Запах свіжоспеченого хліба, символічного для достатку, наповнює повітря, бо «калач» ставлять в центрі столу. Цей заплетений хліб, прикрашений складними візерунками з пшениці та символами сонця, представляє цикл життя і надію на щедрий рік попереду.

Колядки

Повсюди чити спів традиційних колядок. «Колядки» , яке починається з народження Христа) співають на Різдво, а «Щедрівки»(від слова щедрість) — на так званий Щедрий Вечір 31 грудня (у деяких регіонах України щедрівки співають лише на Богоявлення, останнє свято сезону). Ці пісні з захоплюючими мелодіями та глибокими гармоніями переплітають історії народження Христа, зимової краси та незламного духу українців.

Фото з сайту Молодий Буковинець
Фото з PON.org.ua

Спочатку організаторами різдвяних колядницьких груп в Україні були хлопці. Перед початком вони обирали лідера або «ватажка», а також призначали ролі, такі як «коза», «пастух з опудалом», «міхоноша» (диякон) та інші. У певних регіонах України «коза» одягала шубу на виворіт і прикрашалася солом’яними рогами, хвостом та дзвоником на шиї.

Колядники починають свій виступ зі пісень і гуморесок після того як питають дозволо заколядувати, коли підходять до хати. У формі віршиків вони хвалять господаря, господиню та дітей та висловлюють побажання здоров’я, щастя та достатку.

Чи знаєте ви, що найвідоміша у світі різдвяна мелодія – «Дзвін колядок» («Carol of the Bells») насправді є українською колядкою під назвою «Щедрик», скомпонована Миколою Леонтовичем на початку XX століття на основі давніх українських народних пісень? Просто послухайте!

Різдвяна Ялинка

Різдвяна Ялинка Різдвяні ялинки в Україні стали звичним явищем під час рідзвяних свят, прикрашаючи головні площі міст, вітрини магазинів та домівки різнокольоровими вогнями. Хоча прибирання якилнки стало сучасною нормою, до Другої світової війни ця традиція в Україні не була широко поширена і часто вважалася звичаєм, принесеним Радянським Союзом. Історично, традиція прикрашати якинку, якій приписували магічні властивості, сягає глибокої давнини і зустрічається у багатьох культурах, де ялинку прибирали, щоб задобрити надприродні сили, вішаючи на них плоди, горіхи та яйця.

Ялинка, яка вважається символом вічного життя, адже вона залишається зеленою протягом усього року, нібито мала особливе значення для сонця. В Україні ритуал прикрашання дерева став більш поширеним у радянські часи, замінивши деякі старі українські традиції, такі як обрядовий «дідух», сніп пшениці, який символізує предків домашнього господарства під час різдвяного сезону. Цей перехід від традиційних українських символів до більш західного стилю різдвяної ялинки позначив значну культурну адаптацію під впливом зовнішніх звичаїв.

Традиція та сучасність: Святий Миколай та Дід Мороз у різдвяних легендах України

У традиціях Різдва в Україні Дід Мороз і Святий Миколай — це дві різні постаті. Образ Діда Мороза як доброго новорічного персонажа з'явився лише в кінці 1930-х років. Він був прийнятий як заміна Святому Миколаю, якого заборонили після приходу до влади більшовиків. Ні Різдво, ні Новий Рік не були дозволеними в радянський період до 1936 року. Лише у новому 1937 році більшовики дозволили святкування Нового Року, але, звичайно, без жодних релігійних персонажів. Замість різдвяних вертепів, ангелів, немовляти Ісуса, трьох мудреців та Святого Миколая з'являлися різні зайці, ведмеді та той самий Дід Мороз. Наступного року до нього додали Снігуроньку.

Насправді, Дід Мороз — це міфологічний персонаж давніх слов'янських племен. В давнину він вважався володарем зими та морозів і мав різні імена: Тріскун, Студенець, Карачун, Зимник, Мороз, Дід Мороз. Вірили, що він знищує врожаї, заморожує людей разом з їхнім худобою та запасами. Жертвоприношення здійснювалися, щоб втихомирити або задобрити Мороза.

З іншого боку, Святий Ніколас, відомий в Україні як Святий Миколай, є християнським святим, якого шанують за його щедрість та доброту. Історія Святого Миколая в Україні сягає Х та ХІ століть, коли князь Київської Русі Володимир приніс християнство та Святого Миколая до Києва. У церквах його ікони зазвичай розміщені на іконостасі поруч з Ісусом, Богородицею або покровителем церкви. Його ікони також знаходили майже в кожній домівці. День Святого Миколая в Україні святкують 19 грудня, і діти отримують маленькі гостинці та ласощі на згадку про його вчинки. Святий Миколай часто зображується як єпископ із білою бородою, одягнений у червону рясу та з палицею або єпископською палицею в руках.


Відчуйте магію українського Різдва особисто. Відвідайте Україну під час зимових свят, щоб зануритися у свято, яке оживає завдяки давнім традиціям та радісним зустрічам. Станьте частиною жвавих обрядів і долучіться до віковічних ритуалів, які наповнюють зиму світлом. Вас запросять до святкового столу бенкету, ви будете милуватиметеся розмаїттям святкових прикрас, або насолоджуватиметесь душевними колядками, дух українського Різдва подарує вам незабутній досвід, заповнений теплом та радістю посеред чарівної зими.